Україна
Минулого року Ajax Systems у співпраці з Київським Авіаційним Інститутом відкрили лабораторію електроніки. Проєкт відбувся в межах освітньої ініціативи Ajax Next, спрямованої на розвиток інженерної освіти в Україні. Відтоді простір став не лише навчальною базою, а й активним осередком студентських ініціатив, міждисциплінарної співпраці та розвитку нових інженерних напрямів. Протягом року в лабораторії запустили три інтернатури, надали практичний досвід близько 200 студентам, а також розпочали набір на нові бакалаврську та магістерську програми з embedded програмування.
Про те, як лабораторія впливає на мотивацію студентів, екосистему університету загалом, які проєкти реалізують резиденти та що планують наступного року — розповідає керівниця лабораторії Тетяна Соломаха, старший викладач кафедри авіоніки та систем управління, завідувач лабораторії KAI-AJAX LAB.
Які основні досягнення за рік роботи лабораторії? Що змінилося в екосистемі університету?
За рік ми зробили справді багато, але найбільшим досягненням вважаємо не кількість резидентів, працевлаштованих після інтернатури студентів, проведених майстер-класів, а створення спільноти.
Найкращий індикатор нашої роботи — це коли студенти повертаються в лабораторію після пар, щоб працювати самостійно, об'єднуються навколо певних ідей і відновлюють зв’язки, які були втрачені під час дистанційного навчання. Сьогодні лабораторія стала справжнім осередком, що об’єднує студентів різних курсів і спеціальностей зі спільними інтересами.
Лабораторія помітно впливає на розвиток університетської екосистеми. Лише за перший рік на базі лабораторії сім груп студентів вивчали 11 різних дисциплін. Також наприкінці семестру дві групи студентів проходили електромонтажну практику.
Чи помічають викладачі покращення рівня знань та мотивації студентів завдяки наявності лабораторії?
Я є однією з викладачів, які проводять заняття в цій лабораторії, і помічаю її вплив на мотивацію студентів. Їм дійсно цікаво працювати руками. Були випадки, коли студенти, які раніше казали, що опинилися в університеті лише для отримання диплому, після появи лабораторії із захопленням виконували практичні завдання та останніми йшли з неї. У нашій лабораторії студенти можуть користуватись всім обладнанням без обмежень, за умови дотримання техніки безпеки.
Впевнена, що знання і навички отримані тут набагато якісніші, ніж ті, які здобуваються суто з віртуальними програмами, хоча й ті теж необхідні. Якщо теоретичний матеріал можна засвоїти з лекцій чи корисних відео, то практичні навички лише через роботу власноруч: відрізняти резистор від діода вживу, тримати в руках паяльник, користуватися вимірювальною технікою. І хоча ми готуємо не техніків, а інженерів — вони повинні вміти все теж саме і навіть більше.
Крім цього, завдяки навчанню в лабораторії вони отримують практичні навички, що є затребуваними в індустрії. Це значно підвищує їхню конкурентоспроможність на ринку праці й відкриває можливості для працевлаштування у провідних технічних компаніях.
Велика частина діяльності лаби — резидентство студентів. Скільки студентів пройшли навчання в лабораторії за рік? Хто є резидентами, та які проєкти вони реалізовують?
У лабораторії є дві команди резидентів. Одна з них працює над відновленням кабіни-авіатренажера, інша регулярно бере участь у хакатонах з робототехніки та розробляє нестандартні проєкти, наприклад, роборуку та рухомі мішені. Ідейним натхненником і ментором команди є наш інструктор Денис Навроцький. За рік лабораторію відвідали понад 200 студентів, десятеро з них стали її постійними резидентами.
Який формат співпраці з Ajax Systems та іншими компаніями чи організаціями?
У лабораторії провели дві хвилі інтернатур з тестування пристроїв, у яких брали участь 20 студентів різних університетів. Після першої хвилі шестеро студентів приєдналися до компанії Ajax Systems, після другої — ще четверо. Нещодавно також стартувала нова інтернатура з Embedded програмування для студентів старших курсів. Усі ці програми стажування реалізовують викладачі КАІ разом з інженерами Ajax Systems. Такий формат інтернатур важливий не лише для студентів, а й для викладачів, адже вони теж отримують змогу консультуватися з практиками галузі.
Окрім інтернатур, лабораторія стала майданчиком для навчальних ініціатив. Тут проводили:
- відкриті серії тренінгів із програмування STM32 для всіх охочих, незалежно від закладу освіти;
- більше десяти майстер-класів за різними напрямками для школярів;
- воркшопи для студентів за участі компаній Ajax Systems та інших партнерів;
- подію для ветеранів;
- дві секції міжнародної науково-технічної конференції.
Ми активно беремо участь у днях відкритих дверей університету. Завдяки інтерактиву, відкритості лабораторія користується попитом серед абітурієнтів.
Розкажіть про нові бакалаврські та магістерські програми з вбудованих систем. Кого готуватимуть та у чому основна відмінність з іншими освітніми програмами?
Це міждисциплінарні освітні програми, що поєднують спеціальності: F2 «Інженерія програмного забезпечення» (галузь знань F «Інформаційні технології») та G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» (галузь знань G «Інженерія, виробництво та будівництво»).
Освітні програми доступні на обох рівнях:
Програму розроблювали у співпраці з профільними компаніями галузі. Серед них Ajax Systems, тому навчання буде максимально наближене до потреб сучасного інженерного ринку.
Ключова особливість програми — поєднання розробки програмного (Software) та апаратного (Hardware) забезпечення. Завдяки цьому студенти зможуть отримати комплексні знання й практичні навички, необхідні для створення повноцінних технічних рішень та успішної кар’єри в індустрії.
Вступна кампанія ще триває до кінця цього тижня, тож у вас є шанс подати документи та обрати одну з технічних спеціальностей.
Куди хочете розвиватися та які плани будуєте на наступний рік?
У планах — збільшити кількість резидентів лабораторії. Для цього розглядаємо можливість створити додаткову аудиторію з технікою, де можна буде працювати незалежно від розкладу пар.
Майстер-класи з програмування мікроконтролерів STM32 повторимо, попит на них залишається високим. Також із наступного семестру запускаємо проєктну вибіркову дисципліну, доступну студентам усіх спеціальностей. Це буде новий формат і виклик, який дозволить залучити ще більше студентів.
Хочемо бачити також більше викладачів з інших спеціальностей. Знаю, що не всі, хто викладає електроніку, дійшли до нас. Крім того, плануємо курси з пайки для студентів, у яких немає окремої електромонтажної практики.
Лабораторія є структурною одиницею кафедри авіоніки ФАЕТ, але не обмежується лише її викладачами та студентами. Який склад команди на сьогодні? Як розподіляються ресурси та відповідальність?
На сьогодні наша команда складається з п’яти людей: керівник, два ментори та адміністратори. Ментори приходять за потреби: заняття, консультації, майстер-класи або просто робота зі студентами. Адміністратори перебувають в лабораторії з другої половини дня і до останнього відвідувача. Один з них ще студент, інший аспірант. Вони стежать за порядком, обладнанням, за потреби допомагають студентам. Я перебуваю в лабораторії впродовж усього її робочого часу. Викладачі, які хочуть використати простір для занять чи інших активностей, звертаються до мене для узгодження графіку. Лабораторія функціонує як спільний простір — обладнання й ресурси доступні для всіх кафедр та викладачів.
Що б ви порадили іншим університетам, які хочуть створити подібну лабораторію?
Запустити лабораторію — складний процес. Почати варто із визначення цілей і задач, які вона повинна виконувати. Від цього залежить і формування команди: потрібні вмотивовані фахівці, які готові не просто працювати з обладнанням, а й створювати середовище розвитку. Адже лабораторія — це не тільки про стіни і техніку, це перш за все люди, які підтримують в ній постійний рух. Наприклад, наш адміністратор Дмитро й інструктор Денис нерідко залишаються до пізньої ночі не через обов’язок, а тому що справді зацікавлені.
Потрібно також враховувати, що лабораторія — це постійні витрати. Якщо університет не спроможний регулярно оновлювати розхідні матеріали, то з часом лабораторія перетвориться на виставку техніки.
Ще одна важлива річ — відкритість. Доступ до лабораторії не варто обмежувати лише однією кафедрою, за якою вона формально закріплена. Оптимальне рішення зробити її окремим структурним підрозділом або частиною мейкерського простору, де всі мають рівні права на доступ і використання ресурсів.
Студентам потрібно давати більше свободи, щоб вони почувалися вільно у просторі. Вони мають право помилятися, вчитися через практику і навіть псувати деталі — це частина процесу. Я завжди заспокоюю своїх студентів, коли щось не виходить з першого разу, адже так здобувається справжнє розуміння.
Варто також добре продумати планування простору: робочі зони, окремі місця для резидентів і викладачів. Усі мають почуватися комфортно.
Певно це все, про що варто подумати на початку, а все решта прийде з досвідом. Однозначно такі середовища потрібно створювати, адже розвиток інженерних талантів є дуже важливим в сучасних умовах.
Про Ajax Next
Ajax Next — це навчальна ініціатива для підтримки й розвитку інженерної освіти в Україні. У співпраці з провідними закладами освіти та партнерами компанія реалізує навчальні активності, відкриває сучасні лабораторії та забезпечує студентів необхідними ресурсами для практичного навчання. Програми Ajax Next охоплюють різні інженерні напрями — від електроніки до механіки — та поєднують академічну теорію з реальними проєктами під менторством інженерів Ajax Systems. У разі пропозицій співпраці чи інформації щодо навчальних програм звертайтеся за електронною поштою — internship@ajax.systems.
Про Ajax Systems
Ajax Systems — міжнародна технологічна компанія і найбільший у Європі виробник систем безпеки. Продуктам Ajax довіряють уже понад 4 мільйони кінцевих користувачів і 290 тисяч PRO-користувачів у більш ніж 180 країнах. Компанія пропонує комплексні рішення для захисту житлових і комерційних об'єктів різного масштабу. Нині портфоліо Ajax налічує 180 пристроїв для захисту від вторгнення, відеоспостереження, пожежної безпеки та комфорту й автоматизації.
