Україна
Ми продовжуємо розповідати як влаштовані охоронні компанії. На цей раз пояснюємо, чи мають право члени груп швидкого реагування використовувати вогнепальну зброю, та чому вкрасти інформацію про клієнтів охоронних фірм не так просто.
Попередні статті:
Що таке «група швидкого реагування»?
Це — група, яка виїжджає на сигнал тривоги. В ідеалі, вона повинна складатися з трьох осіб: водія, охоронця та керівника групи. Але в деяких компаніях, як кажуть експерти, екіпажі укомплектовані не повністю — в них може бути лише дві особи.
Хто працює в цих групах?
Як правило, це люди, які пройшли службу в армії, а також колишні поліціянти. Перед прийняттям на роботу служба безпеки компанії перевіряє кожного кандидата на наявність судимості — якщо вона є, йому відмовляють.
Далі проводиться психологічне тестування: вимірювання рівня агресії та схильності до азартних ігор. У процесі приймання на роботу можуть використовуватися «детектори брехні» — поліграфи. За словами генерального директора з питань розвитку компанії «Шериф» Романа Павлюка, перевірка одного кандидата в середньому займає близько тижня.
Чим співробітники охоронної компанії відрізняються від охоронців у супермаркеті?
Супермаркети можуть користуватись послугами приватних охоронних компаній, але частіше за все за порядком у торговій залі стежить співробітник магазину, одягнений у форму. На відміну від екіпажів, закон забороняє йому використовувати спецзасоби, наприклад, газові балончики.
Рівень підготовки охоронців магазинів і співробітників охоронних компаній теж різний. Технічний директор компанії «Карабинер» Сергій Юр’єв розповідає, що співробітники його компанії регулярно проходять тактичну підготовку. Крім того, вони відвідують заняття самооборони. «Ми постійно проводимо розбір ситуацій, з якими стикаються наші екіпажі. За добу на пульт тривоги може надійти кілька сотень сигналів тривоги. Люди повинні бути готові до різних сценаріїв», — підсумовує він.
Екіпаж приїхав на виклик. Що далі?
Дії групи залежать від різних факторів: наприклад, від площі об’єкту та кількості порушників, які потрапили на його територію. Тактику роботи охоронних груп компанії тримають в секреті. Але, як правило, після прибуття на місце два члени екіпажу заходять в будівлю, один залишається чергувати на вулиці.
Головне завдання групи — виявити причину тривоги. В разі загрози, екіпаж може викликати на підмогу кілька додаткових груп.
При цьому співробітники не мають права входити в приміщення до приїзду господаря — навіть якщо знають, що зловмисник там.
«Якщо члени екіпажу помічають когось у приміщенні — вони зобов’язані викликати поліцію. Якщо злочинець вийшов з приміщення та чинить опір, його затримують до прибуття поліції», — пояснює Юр’єв.
У членів екіпажу є вогнепальна зброя?
Не у всіх.
Як ми вже писали в одному з попередніх матеріалів, використовувати вогнепальну зброю (в тому числі й автоматичну, яка видається нарядам за потреби) мають право лише співробітники Поліції охорони (колишня Державна служба охорони). Приватні компанії можуть використовувати тільки спецзасоби: кийки, газові балончики та газові пістолети, пістолети травматичної дії. Однак дозвіл на травматичну зброю (наприклад, на пістолети з гумовими кулями) також є не у всіх — володіють нею лише співробітники компаній, які охороняють державні установи.
Державна служба охорони краще озброєна. Виходить, її співробітники більш ефективні?
Чи впливає наявність вогнепальної зброї на ефективність роботи екіпажів, сказати складно.
На думку Юр’єва, така зброя дає екіпажу психологічну перевагу: з нею поліціянти охорони відчувають себе більш впевнено. З іншого боку, пускати її в хід означає брати на себе відповідальність за життя іншої людини. «Застосувати травматичну зброю, щоб зупинити правопорушника психологічно простіше, ніж використовувати вогнепальну», — підсумовує він.
Суттєва відмінність Поліції охорони — в обсязі повноважень співробітників, стверджує заступник керівника управління технічної охорони, департамент Поліції охорони, Сергій Кіфорчук. Вони можуть перевіряти документи, якщо для цього є законні підстави, та доставляти затриманих до відділку.
“Уявімо, що тривога надійшла о першій годині ночі. Біля об’єкта нікого немає, але цілісність периметру порушено. Поліціянти йдуть патрулювати прилеглу територію. Якщо поряд знаходиться підозріла людина, вони можуть переглянути його документи”, — пояснює Кіфорчук.
Охоронці приватних компаній можуть затримати підозрюваних до приїзду поліції, але допитувати або обшукувати їх вони не мають права.
А як діятимуть охоронці, якщо у злочинця буде зброя?
Зазвичай, грабіжники не носять з собою вогнепальної зброї, бо розуміють що в разі затримання це лише погіршить їх становище. “Але якщо грабіжник вдерся в оселю з вогнепальною зброєю — екіпаж має сповістити про це поліцію та відступити”, — пояснює Сергій Юр’єв. Протистояти людині з вогнепальною зброєю, маючи при собі лише спецзасоби, не лише неефективно, а ще й небезпечно.
Де гарантії, що співробітники охоронної фірми не зіллють інформацію про мене злочинцям?
Стовідсоткової гарантії вам не дасть ніхто, але компанії намагаються звести ризик витоку інформації до мінімуму. Тому зазвичай в фірмах існує кілька рівнів внутрішньої безпеки.
Перший — посадові інструкції та правила. Наприклад, працівник не має права залишитися в офісі після закінчення робочого дня без спеціального дозволу, а члени екіпажу групи реагування — заходити до кімнати, в якій знаходиться пульт спостереження (доступу до пульта в них також немає).
Другий — служба безпеки компанії, до завдань якої, крім усього іншого, входить стежити за співробітниками. «Хлопці зі служби безпеки знають все: хто з ким пиво п’є після роботи; хто на кого образився. Вони уважно стежать за тим, що відбувається у компанії», — пояснює генеральний директор з питань розвитку компанії “Шериф” Роман Павлюк.
Ще є відділ технічної безпеки, що відповідає за збереження даних клієнтів, і камери спостереження — за словами Павлюка, їх встановлюють навіть у кабінеті директора.
